Шевченко О.К. КРИМСЬКА (ЯЛТИНСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ 1945 р. В УКРАЇНСЬКОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ЗНАННІ - СТАТЬИ, ТЕЗИСЫ, ЗАМЕТКИ - ТЕКСТЫ - Библиотека - КРЫМСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ 1945 г. (альманах)

Исследовательская лаборатория: КРЫМСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ

Понедельник, 05.12.2016, 19:37

Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | Библиотека | Регистрация | Вход

Главная » Файлы » ТЕКСТЫ » СТАТЬИ, ТЕЗИСЫ, ЗАМЕТКИ

Шевченко О.К. КРИМСЬКА (ЯЛТИНСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ 1945 р. В УКРАЇНСЬКОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ЗНАННІ
22.05.2013, 16:48



Шевченко О.К. КРИМСЬКА (ЯЛТИНСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ 1945 р. В УКРАЇНСЬКОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ЗНАННІ // Міжнародна наукова конференція "Дні науки філософського факультету – 2013", (16–17 квіт. 2013 р.) : [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: А. Є. Конверський [та ін.]. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2013. – Ч. 8. – С. 244-246.

skilur80@mail.ru


Актуальність. У лютому 1945 р. у Ялті пройшла конференція керівни-

ків трьох країн: СРСР, США й Великобританії. Конференція стала необ-

хідністю, коли питання: "чи вдасться ідеологічним супротивникам знайти

компроміси в політиці, економіці, військовой справі після розгрому Німе-

ччини?" зі сфери фантазій перейшли у площину конкретних, практичних

справ. Люті словесні баталії із приводу Польщі, Німеччини, Югославії…

ООН несли офарблення побоювань, що мирне співіснування двох гіга-

нтських суспільно-політичних конструктів (СРСР і Заходу) не можливо.

У цьому аспекті долі націй, народів і великих держав служили розмінним

фаршем дипломатичної кухні. Подія – яка опалила народи Європи й

Азії, протягом от уже 70-ти років ніяк не здатна перейти в розряд істори-

чних фактів. Вона залишається полем битв сучасних ідеологій, просто-

ром національних образ і… державної гордині. Значне місце в ході ял-

тинських суперечок і їхніх оцінок зайняв "Польсько-українське питання".

Виходячи із цього, надто важливо оцінити специфіку сприйняття україн-

ським науковим суспільством найважливішої події ХХ століття.

Об'єкт: Ялтинські домовленості лютого 1945-го року.

Предмет: сучасна українська історія, політологія й філософія про Ял-

тинської конференції 1945-гщ року.

Ціль: визначити параметри дискурсу "Ялта-45" у сучасному просторі

українського гуманитраного знання.

Завдання: визначити реперні крапки інтересу до ялтинських зустрі-

чей; проаналізувати їхню специфіку; визначити перспективні напрямки

розвитку дискурсу.

У сучасній українській історичній науці не існує такої проблеми як

"Кримська (Ялтинська) конференція – 1945р. ". Більше того можна сміло

затверджувати, що як такої історичної традиції у вивченні "Ялти" – не-

має. За всі роки незалежності можна позначити лише одну монографію,

С. 244

що властиво являє приклад історичного підходу до проблеми: "Юрчен-

ко С. В. Гриф секретности снят: охрана Ялтинской конференции 1945 го-

да" (Севастополь, 2003). Весь інший масив публікації – це "чистої води"

політологічні дослідження. Правда, окремі невеликі роботи статейного,

майже тезового характеру іноді (аж ніяк не щороку) з'являються в матері-

алах різноманітніх конференції. Але про публікацію в авторитетних істо-

ричних українських журналах – не може йти й мови. Проблема лежить аж

ніяк не в якійсь цензурі або авторитарності головних редакторів. Ні. Прос-

то Кримська конференція несе на собі видбиток сучасності й виступає

активним гравцем у всіх перипетіях сучасної політики. Звідси методологі-

чне прагнення вивчати подія з позицій політології, почасти психології.

Іншим напрямком "завідує" публіцистика, як виразник ключових емо-

цій українського менталітету. Вона буквально перенасичена ідеями про

те, що Кримська конференція – якесь зло де не має принципів волі й

справедливості. Ретельний аналіз сучасних наукових публікацій про

"Ялту-45" показав активне використання в наукових працях саме даної

термінології і її похідних.

А раз так, то неважко помітити, що оперуючи зазначеними термінами

будь-який історик/політолог, по суті, виводить проблематику з факту, що

був утілень до життя, в область філософських, а точніше аксиологічних

штудій. У цьому варіанті можливий або зважений аналіз, або обтісуван-

ня серйозної наукової розмови в якийсь комплекс ідеологічних вигуків і

гасел. Але, у кожному разі проблематика є вкрай далекою від історії з її

специфічним набором історичного інструментарію.

Підтримують історичний дискурс лише нечисленні публікації кримсь-

ких фахівців, інша маса українських гуманітаріїв охоплена глибоким інте-

ресом саме до філософських, найчастіше онтологічним проблемам. При-

чому філософськими проблемами займаються всі хто завгодно: історики,

правознавці, політологи, політичні оглядачі… усе крім філософів. Прикро.

Справді, проблема справедливості в міжнародному праві, добро й зло

для інтересів націй і її окремих частин, єдність історичного й метафізично-

го, роль угоди трьох чоловік і воля багатомільйонного народу – прерога-

тива інтелектуальних можливостей філософа, а аж ніяк не журналіста.

Цікавим аспектом усіх без винятку гуманітарних штудій українських

гуманітаріїв – наполегливе прагнення до локалізації події. Якщо говорити

про "Кримський підхід" – то це незмінні краєзнавчі деталі мікроісторії на-

віть у серйозних геополітичних монографіях. Якщо звернутися до політо-

логічних робіт "Західників", то це чітка локалізація комплексу питань виня-

тково в межах значення конференції для України, її територій, населення,

міжнародного статусу. Представляється, що серйозних зусиль по вивчен-

ню Кримської конференції як події всесвітньої історії в українському нау-

ковому просторі – не вживається. Міжнародний аспект Ялти-45 поступово

зникають, зберігаючи значення лише в преамбулах і помітних фразах.

Не менш важливим є факт відсутності українських історичних дисер-

тацій де предметом виступала б Кримська конференція 1945 року.

Висновок: українська історична наука фактично ігнорує Кримську

конференцію 1945 р. надавши інтелектуальні права розробки цієї про-

С.245

блеми – політології. Українські професійні філософи не обертають уваги

на "суспільне замовлення" пророблення моральних категорій "Ялти",

повністю надавши це завдання публіцистам і політичним оглядачам. Як

підсумок крайня перенасиченість сприйняття "Ялти-45" штампами, лу-

бочними картинками й идеологемами на аксиологичну тематику. Пред-

ставляється перспективним відкриття масштабних історичних і філо-

софських досліджень із метою всебічного й ретельного вивчення Крим-

ської (Ялтинськой) конференції 1945 року.

С. 246

Категория: СТАТЬИ, ТЕЗИСЫ, ЗАМЕТКИ | Добавил: Ясон | Теги: Шевченко, историография, Ялтинская конференция
Просмотров: 907 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Форма входа

Поиск

Наш опрос

Что Вы знаете о Крымской конференции?
Всего ответов: 124

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0